27.02.2018 | Автор: Батуєв Олександр Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber

СУД: Громадяни, які були призвані на військову службу під час мобілізації в особливий період і за якими було збережено місце роботи, отримували зарплату без нарахування ЄСВ, наслідком чого є неврахування пенсійним фондом цього періоду до стражу

Фабула судового акту: Фактично відмова відповідача у зарахуванні отриманих доходів під час проходження позивачем військової служби ґрунтується на одних лише формальних підставах та зумовлена недосконалістю правового врегулювання даного питання.

            Так, громадяни, які були призвані на військову службу під час мобілізації в особливий період і за якими було збережено основне місце роботи, отримували заробітну плату без нарахування єдиного внеску, наслідком чого є те, що період перебування громадянина в зоні АТО (по мобілізації) не зараховується пенсійним фондом до страхового стажу.

             Таке передбачено ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», за якою час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби <…..> Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

                За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, в яких вони працювали на час призову.

             Крім того, згідно з п. 7 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджується Кабінетом Міністрів України. Не нараховується на виплати та не утримується єдиний внесок з виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та /або введення воєнного стану.

      Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

         Разом з тим, працівникам також здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до приписів Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

         Середній заробіток працівника нараховує і виплачує роботодавець. У подальшому він отримає компенсацію з коштів Державного бюджету України, яка має проводитися в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

         Отже у зв’язку із неотриманням пенсійним фондом ЄСВ, період перебування громадянина в зоні АТО (по мобілізації) не зараховується пенсійним фондом до страхового стажу.

           У нашому випадку місцевий суд став на бік пенсійного фонду, але апеляційний суд скасував постанову місцевого суду і задовольнив позов, зазначивши, що фактично відмова відповідача у зарахуванні отриманих доходів під час проходження позивачем військової служби ґрунтується на одних лише формальних підставах та зумовлена недосконалістю правового врегулювання даного питання.

        Так, відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

          Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з положень проголошеного у ст.8 Конституції України принципу верховенства права.

       Згідно Рішення від 02.11.2004 року № 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї' тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

       Одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який у сфері соціального захисту означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.

        Отже, механізм нарахування соціальних виплат повинен відповідати критеріям пропорційності рівності та справедливості і є конституційно допустимим до тих меж, за якими ставиться під сумнів власне сутність змісту права на соціальний захист.

          Відтак, з аналізу наведених вище норм та обставин справи колегія суддів апеляційного суду прийшла до висновку, що рішення відповідача про відмову у зарахуванні позивачу до страхового стажу стаж за місцем основної роботи в період перебування в АТО, а також неврахування отриманих ним доходів під час проходження військової служби та проведенні перерахунку пенсії є необґрунтованим, тобто таким, що прийняте без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв’язку з чим така відмова є неправомірною, а тому позовні вимоги задовольнила в повному обсязі.

Аналізуйте судовий акт: Перелік підстав для припинення виплати пенсії є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню (№263/7763/17 від 06.02.2018)

СУД: Зарахування Пенсійним фондом страхового стажу за період знаходження на військовій службі по мобілізації в особливий період (справа 205/3781/17(2а/205/158/17) від 13 грудня 2017р.)

Отримана учасником АТО щомісячна додаткова грошова винагорода має обов'язково враховуватись при призначенні пенсії за вислугою років (ВССУ від 23 грудня 2016 у справі №К/800/35784/16 )

Громадянин, якому призначена пенсія, має необмежене право на її отримання незалежно від місця постійного проживання: на території України або за її межами (Постанова ВСУ у справі № 21-180а15 від 12 травня 2015р.)

Норми Конституції України є нормами прямої дії, тому, виходячи з ч.3 ст. 46 Конституції України, розмір пенсії не може бути меншим, ніж прожитковий мінімум, встановлений законом (Справа № К/9991/5000/11, 20.08.15)

 

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м  У к р а ї н и

13 грудня 2017 року                                                                                                                     справа № 205/3781/17(2а/205/158/17) 

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя:Мельника В.В.

            судді: Чепурнова Д.В.  Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні в м. Дніпрі

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 липня 2017 року у справі № 205/3781/17 (2а/205/158/17)

за позовом ОСОБА_1

до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі

третя особаПриватне акціонерне товариство «Євраз Дніпровський металургійний завод»

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту Позивач) звернувся до суду з позовом до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі (далі по тексту Відповідач)в якому просив:

визнати неправомірними дії Відповідача щодо відмови в зарахуванні Позивачу отриманих доходів під час проходження військової служби з 31.07.2014 року по 02.11.2015 року, а саме: з серпня по листопада 2014 року, з січня по червень 2015 року, в липні 2015 року, з серпня по жовтень 2015 року та у відмові зарахувати до страхового стажу трудовий стаж за вказаний період і проведенні перерахунку пенсії;

зобовязати Відповідача провести перерахунок пенсії позивачу із врахуванням отриманих доходів під час проходження ним військової служби з 310.720.14 року по 02.11.2015 року, а саме: з серпня по листопада 2014 року, з січня по червень 2015 року, в липні 2015 року, з серпня по жовтень 2015 року та у відмові зарахувати до страхового стажу трудовий стаж за вказаний період та проводити виплату пенсії, починаючи з часу її призначення з 29.08.2014 року.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 червня 2017 року відкрито провадження по справі № 205/3781/17 (2а/205/158/17).

В обґрунтування адміністративного позову зазначено, що відсутність механізму врахування заробітної плати в період проходження військової служби та участі в антитерористичній операції  не знімає з роботодавця зобовязання щодо нарахування середнього заробітку мобілізованому працівнику, адже ця гарантія передбачена законом. При цьому згідно відповіді пенсійного органу від 27.12.216 року ПАТ «Євраз Дніпровський металургійний завод» отримало повністю компенсацію середнього заробітку за працівників, призваних на особливий період під час мобілізації, починаючи з квітня 2014 року по грудень 2015 року.

Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 липня 2017 року у справі № 205/3781/17 (2а/205/158/17) в задоволенні позову ОСОБА_1 до Правобережного обєднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі, третя особаПриватне акціонерне товариство «Євраз Дніпровський металургійний завод» про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії - відмовлено (суддя Скрипник К.О.).

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що відповідно до даних індивідуальних відомостей про застраховану особу Позивача, ПАТ «Євраз Дніпровський металургійний завод» за спірний період не нарахована сума заробітної плати,  а відтак у Відповідача відсутня можливість щодо зарахування стажу за вказаний період. При цьому в даному випадку має місце спір Позивача з підприємством щодо нарахування відповідних виплат.

Позивач ОСОБА_1, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 липня 2017 року у справі № 205/3781/17 (2а/205/158/17) та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що оскільки в період з 31.07.2014 року по 02.11.2015 року Позивач перебував на військовій службі, і за ним збереглося його основне місце роботи а ПАТ «Євраз Дніпровський металургійний завод», яке нарахувало та виплатило йому заробітну плату, а тому у відповідача є можливість зарахувати даний період до страхового стажу, що дає право на перерахунок пенсії.

Відповідач Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі, надало заперечення на апеляційну скаргу, в яких просило залишити останню без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін як законну та обґрунтовану. Зазначали, що оскільки механізм врахування заробітної плати у період проходження військової служби та участі в антитерористичній операції на сьогоднішній день не врегульований, то зарахувати заробітну плату за цей період не має можливості.

Позивач та його представник у судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги, просили скасувати постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 липня 2017 року у справі № 205/3781/17 (2а/205/158/17)та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник Відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити останню без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, як законну та обґрунтовану.

Третя особа ПАТ «Євраз Дніпровський металургійний завод», про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку, свого представника для участі у її розгляді не направило, та подало клопотання про розгляд справи без участі їх пердставника.

За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представника Третьої особи.

У судовому засіданні, заслухавши Позивача та представників Позивача та  Відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи в їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_1 з 29.08.2014 року була призначена пенсія розпорядженням від 15.06.2016 року, як учаснику бойових дій, згідно постанови Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.02.2016 року.

ОСОБА_1 відповідно до наказу військового комісара Ленінського РВК Дніпропетровської області від 31 липня 2014 року № 99 був призваний на військову службу під час мобілізації в особливий період та направлений для проходження військової служби до лав ЗСУ. Службу проходив з 31 липня 2014 року по 02 листопада 2015 року в тому числі безпосередньо брав участь в антитерористичній операції на території Донецької області у складі військової частини В0136, в період з 29.08.2014 р. по 06.09.2014 р., з 29.10.2014 р. по 01.12.2014 р., з 17.03.2015 р. по 15.04.2015 р., 15.07.2015 р. по 15.09.2015 р.

09 грудня 2016 року Позивач звернувся до Правобережного обєднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі із заявою про проведення перерахунку пенсії, а саме, страхового стажу в період перебування в АТО та з врахуванням доходів під час проходження військової служби.

Відповідач згідно листа від 27.12.2016 року № Б-145/16ос повідомив Позивача, що за даними індивідуальних відомостей про застраховану особу відсутня сплата страхових внесків за період з серпня по листопад 2014 року, з січня по червень 2015 року, з серпня по жовтень 2015 року, лише в липні 2015 року страховий стаж склав 5 днів та оскільки механізм врахування заробітної плати в період проходження військової служби та участі в антитерористичній операції на сьогоднішній день не врегульований, то зарахувати заробітну плату за цей період не має можливості.

Визнання протиправною відмови Відповідача у перерахунку пенсії із зарахуванням Позивачу отриманих доходів під час проходження військової служби з 31.07.2014 року по 02.11.2015 року, та зобовязання вчинити такі дії і було предметом судового розгляду.

Надаючи правову оцінку діям субєкта владних повноважень, колегія суддів виходить з наступного.

Так, згідно з частиною 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, що визначається КМУ. Час проходження військової служби, протягом якого військовослужбовець брав участь в АТО в особливий період, зараховується до стажу державної служби на пільгових умовах.

За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, в яких вони працювали на час призову.

Водночас, таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

За працівниками, які були призвані під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у звязку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у звязку з прийняттям на військову службу за контрактом, але не більше ніж на строк укладеного контракту, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, в яких вони працювали на час призову.

Разом з тим, працівникам також здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до приписів Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Середній заробіток працівника нараховує і виплачує роботодавець. У подальшому він отримає компенсацію з коштів Державного бюджету України, яка має проводитися в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу, що до цього часу відповідний порядок не ухвалений Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, відсутність цього механізму не позбавляє роботодавця обовязку щодо нарахування середнього заробітку мобілізованому працівнику, адже ця гарантія передбачена законом.

Згідно з п. 7 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджується Кабінетом Міністрів України. Не нараховується на виплати та не утримується єдиний внесок з виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та /або введення воєнного стану.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що в період з 29.08.2014 року по 02.11.2015 року Позивач перебував на військовій службі по мобілізації, при цьому за ним збереглося основне його місце роботи в ПАТ «Євраз Дніпровський металургійний завод», де йому було нарахована заробітна плата.

При цьому відповідно до листа ПАТ «Євраз Дніпровський металургійний завод № 2353 від 29.04.2016 року вказане підприємство повністю отримало компенсацію середнього заробітку за працівників, призваних на особливий період під час мобілізації, починаючи з квітня 2014 року по грудень 2015 року, яка не є оподаткованим доходом робітника.

Крім того, у період з серпня 2014 року по листопад 2015 року Позивачу нараховано та виплачено 111  066,91 грн. доходів за час проходження ним військової служби, що підтверджується довідкою № 559 від 17.02.2016 року, відповідно до якої на всі виплати було сплачено страхові внески (єдиний внесок).

Вказані обставини сторонами не заперечуються.

З огляду на вищенаведені норми чинного законодавства та встановлені обставини справи, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що факт нарахування та виплати ОСОБА_1 заробітної плати  на ПАТ «Євраз Дніпровський металургійний завод» в повній мірі підтверджено матеріалами справи та визнається пенсійними органом, а тому фактично відмова відповідача у зарахуванні отриманих доходів під час проходження Позивачем військової служби ґрунтується на одних лише формальних підставах та зумовлена недосконалістю правового врегулювання даного питання.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобовязань, виходячи з положень проголошеного у ст.8 Конституції України принципу верховенства права.

Згідно Рішення від 02.11.2004 року № 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який у сфері соціального захисту означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.

Отже, механізм нарахування соціальних виплат повинен відповідати критеріям пропорційності рівності та справедливості і є конституційно допустимим до тих меж, за якими ставиться під сумнів власне сутність змісту права на соціальний захист.

Відтак, з аналізу наведених вище норм та обставин справи колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що рішення Відповідача про відмову у зарахуванні позивачу до страхового стажу стаж за місцем основної роботи в період перебування в АТО з серпня по листопад 2015 року, а також неврахування отриманих ним доходів під час проходження військової служби та проведенні перерахунку пенсії є необґрунтованим, тобто таким, що прийняте без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у звязку  з чим така відмова є неправомірною., а тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи були порушені норми матеріального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 липня 2017 року у справі № 205/3781/17 (2а/205/158/17) - скасуванню із прийняттям нової про задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ч. 3 ст. ст. 160195196198202205207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 липня 2017 року у справі № 205/3781/17 (2а/205/158/17) скасувати.

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати неправомірними дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі щодо відмови в зарахуванні ОСОБА_1 отриманих доходів під час проходження військової служби з 31.07.2014 року по 02.11.2015 року, а саме: з серпня по листопад 2014 року, з січня по червень 2015 року, в липні 2015 року, з серпня по жовтень 2015 року та щодо відмови зарахувати до страхового стажу трудовий стаж за вказаний період і проведенні перерахунку пенсії;

Зобовязати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 із врахуванням отриманих доходів під час проходження ним військової служби з 310.720.14 року по 02.11.2015 року, а саме: з серпня по листопад 2014 року, з січня по червень 2015 року, в липні 2015 року, з серпня по жовтень 2015 року та у відмові зарахувати до страхового стажу трудовий стаж за вказаний період та проводити виплату пенсії, починаючи з часу її призначення з 29.08.2014 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України не підлягає.

Повний текст виготовлено 18 грудня 2017 р.                  

Головуючий суддя:В.В. Мельник

           Суддя:Д.В. Чепурнов

           Суддя:С.В. Сафронова

3
Нравится
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення